«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учню.
«Він може!»- повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.
В.Шаталов
Актуальність. Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів – це проблема, до якої все частіше звертається сучасна педагогічна наука. Ця проблема зацікавила і мене. Однією з важливих цілей навчання є розвиток особистості кожної дитини. А це можливо, якщо навчання і виховання сприятиме розвитку дитини, приноситиме їй радість пізнання, викликатиме у неї інтерес до навчання.
Актуальність педагогічної технології «Створення ситуації успіху» полягає в тому, що її використання сприяє:
підвищенню результативності;
зростанню продуктивності уроку;
розкриттю творчих здібностей;
стимулюванню до самовдосконалення;
усвідомленню впевненості майбутнього фахівця у професійній компетентності;
внутрішньому задоволенню навчальною діяльністю.
Актуальність даної теми посилюється ще й необхідністю подолати уніфікований, унітарний підхід до навчально-виховного процесу, враховуючи натомість інноваційні ідеї, національні традиції української методичної науки і педагогічної практики як минулого, так і сучасного, досвід зарубіжних колег.
Теоретична основа. Перші методики створення ситуації успіху були розроблені та використані у шкільній педагогіці. На те, що саме успіх підтримує інтерес дитини до навчання, вказував знаний педагог минулого К. Ушинський. Учений вважав, що бажання навчатися з’являється лише тоді, коли є натхнення, яке народжується від успіху в оволодінні знаннями. К. Ушинський прийшов до висновку, що тільки успіх підтримує інтерес учня до навчання. Дитина, яка ніколи не пізнала радості праці у навчанні, не пережила гордості від того, що труднощі подолані, втрачає бажання, інтерес вчитися.
Інший відомий педагог В. Сухомлинський стверджував, що методи, які застосовуються у навчальній діяльності, мають викликати в дитини інтерес до пізнання навколишнього світу, а навчальний заклад має стати школою радощів: радощів пізнання, радощів творчості, радощів спілкування. Це визначає головний сенс діяльності вчителя: створити кожному учневі ситуацію успіху.
Г. Цукерман вважає, що створення ситуації успіху призводить до співпраці вчителів та учнів. На такій же позиції стоїть доктор педагогічних наук І. Харламов, який зазначає, що сформувати потяг учня до навчання можливо лише доброзичливими відносинами між учителем та учнем, що ґрунтуються на повазі та вимогливості; а дати дитині можливість почуватись упевнено, укріпити відчуття власної гідності допоможе ситуація успіху.
Дослідженням цього питання займається і відомий педагог С. Смирнов. Він приділяє значну увагу створенню доброзичливої атмосфери та взаємодопомоги під час виконання навчальних та інших завдань, справедливому рівноцінному відношенню до всіх учнів і оцінюванню успіхів у навчальній діяльності.
Психологи часто звертаються до емоційного аспекту успіху, впливу його переживання на подальшу діяльність (Л. Венгер, К. Ізард, В. Леві, М. Лісіна, А. Люблінська, В. Мухіна), говорячи про успіх як своєрідний поштовх до наступних дій, пошуків у виконуваній діяльності. Переживання неуспіху, навпаки, гальмує бажання дитини займатись цією діяльністю. Вплив емоцій успіху на становлення особистості доведений багатьма вченими, серед яких, зокрема, Г. Бреслав, В. Вілюнас, М. Лісіна.
Створенню ситуації успіху приділяє значну увагу російський учений О. Бєлкін. Він створив умовний поділ школярів на групи (надійні, впевнені, невпевнені, зневірені). В основі цього поділу лежить їх ставлення до навчання, відповідність результатів витраченим зусиллям, характер очікування. Вчений переконаний у тому, що дитину не можна позбавляти віри у себе, адже тоді важко сподіватись на її «світле майбутнє». Одне необережне слово, один незважений крок учителя здатен зламати дитину так, що потім не допоможуть ніякі виховні засоби. Уникнути цього допоможуть рекомендації, зазначені в книзі А. Бєлкіна «Ситуація успіху. Як її створити?»
Багато наших сучасників висловлюють думку про те, що учень тоді тягнеться до знань, коли переважає потреба в навчанні, коли ним рухають здорові мотиви та інтерес, підкріплені успіхом. Всі науковці відзначають, що успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил учня, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання вчитися.
Висновки цих досліджень є вагомими для розуміння складного процесу взаємодії «учитель – учень» і дають змогу швидше запровадити досягнення науки в практику.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль учителя полягає в тому, що він повинен створити такі умови, в яких учень зможе мислити, а значить, і творити. Тому педагог має бути на уроці і психологом, і актором, і режисером одночасно.
Новизна і практична значущість. Може виникнути запитання – а чи не є створення ситуації успіху даниною сучасності? Загальновідомим є факт, що визначальною ознакою життєвої філософії сучасного суспільства є прагнення успіху. А це прагнення живе у кожній дитині. Тому процес навчання та виховання відіграє велику роль у досягненні успіху. Результати досліджень показали, що ця технологія підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.
Створена на уроці ситуація успіху: змінює в позитивний бік стиль життя дитини; стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими; дає поштовх для дальшого руху вгору сходинками розвитку особистості; підвищує життєву стійкість, здатність до протидії; загартовує характер; відкриває приховані можливості особистості; стимулює інтерес до навчального процесу; надихає до творчої праці; розвиває пізнавальні здібності; допомагає особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись; впливає на результативність.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб видалити зі змісту, засобів, форм і методів навчання все, що заважає кожному школяреві пережити почуття успіху; озброїти учнів засобами досягнення успіху в різних шкільних ситуаціях.
Шляхи реалізації проблеми. В основі педагогічної технології «Створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тому, ретельно готуючись до уроків, слід врахувати не тільки своєрідність кожного класного колективу, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості кожного учня, знаходжу і стараюсь реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності і творчої участі в процесі вивчення предмета. Намагатися зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
У процесі пошуків шляхів створення ситуації успіху переконалася, що використання інноваційних технологій на уроках набагато збільшує пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення. Елементи інноваційних технологій потрібно використовувати на кожному уроці, тому, що це справа потрібна, цікава і перспективна. Учням подобається працювати в експертних та перехресних групах, у парах, проявляючи себе в таких видах діяльності, як інтелектуальна розминка, інформаційний пропуск, інтерв’ювання, «Редакційний кошик», «Коло ідей», «Мікрофон», «Дерево рішень», «Займи позицію»…
З цікавістю школярі працюють над створенням різних типів проектів: інформаційних («Життєвий і творчий шлях Лесі Українки», «Другорядні члени речення»); дослідницьких («Яке слово-«чемпіон» серед учнівських сленгізмів?»); творчих («Найсмачніша частина мови»).
Дають позитивні результати для створення ситуації успіху уроки узагальнення й систематизації знань. Їх особливість полягає в тому, що учні не тільки оперують уже відомими поняттями (правилами), фактами, але відкривають для себе нові зв’язки між ними, системність мовних одиниць. Ситуація успіху забезпечується також і тим, що учні протягом уроку мають можливість самі обирати завдання, оцінювати себе за листами контролю, звертатися до вчителя як до консультанта.
Щоб зацікавити дітей володіти різними розумовими операціями на таких уроках, використовую нестандартні форми їх проведення. Це уроки-творчі звіти, уроки-аукціони, уроки-програми передач, уроки-практикуми, уроки-ярмарки, уроки-подорожі, уроки-КВК, уроки-дослідження та інші.
Беручи до уваги педагогічну технологію «Створення ситуації успіху» за А. Бєлкіним, головні вектори, які є неодмінними складовими створення ситуації успіху на уроці.
1. Створення емоційно-актуального фону уроку та формування психологічної установки на діяльність.
Установка – одна із найвагоміших рушійних сил уроку. Починаю із забезпечення емоційної готовності, з формування психологічної установки – проблемного питання, комунікативної розминки, обміну побажаннями тощо. У разі виникнення негативної установки учні намагаються уникнути спілкування і взаємодії з учителем, на уроці панує байдужість. Тому цьому приділяю велику увагу. Наприклад, вступне слово вчителя на уроці літератури: « Цей твір читало не одне покоління. Кожне шукало і знаходило в ньому свої проблеми. Мені теж доводилось чути від ваших ровесників чимало цікавих думок, суджень. А яким же постав цей твір перед вами, чим цікаві герої, які проблеми є актуальними сьогодні, які висновки з прочитаного зробите ви? Сподіваюсь наше спілкування буде цікавим і приємним як для вас, так і для мене».
2.Чітке формулювання теми уроку. Тема уроку може містити певну проблему й визначати його цілі, завдання, тип та структуру. Наприклад: «Пророцтво майбутнього у творчості Т. Г. Шевченка»; «Мудрість життя і творчості Григорія Сковороди»; «Глибини українського правопису» «Як народжується фразеологізм?» … Уже саме формулювання теми викликає багато запитань, спонукає до роздумів, пошуку, дослідження.
3.Визначення цілей та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних та творчих здібностей учнів
У школі діти не готуються до життя - вони живуть.
А. Франс
При визначенні цілей уроку враховую те, що є, на мою думку,найголовнішою умовою оновлення навчально-виховного процесу. Це гуманістичність. Тому стараюся оперувати словами «спонукати», «сприяти», «допомогти», «забезпечити» тощо (замість звичних «навчити», «розвивати», «формувати», «виховувати»).
4.Мотивація.
У кого немає цілі, той не знаходить радості ні в якому занятті.
Г. Лессінг
Мета цього етапу уроку – сфокусувати увагу на проблемі й викликати інтерес до теми. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Це може бути коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, проблемна ситуація тощо.
Після підбиття підсумків цього етапу представляю тему уроку. Можна, навпаки, оголосивши тему, дати можливість учням самостійно з’ясувати, для чого їм потрібно вивчати той чи інший матеріал. Ще ефективніше спрацьовує фраза:»Допоможіть мені, будь ласка, з’ясувати, для чого вам потрібно вивчати …». Іноді вичерпну відповідь на це запитання отримую наприкінці уроку, після вивчення теми, отримання нових знань, вироблення вмінь і навичок.
5.Ефективність методів, за допомогою яких реалізуються цілі уроку
Перед людиною три шляхи до пізнання: шлях мислення – найбільш благородний, шлях наслідування - найбільш легкий і шлях особистого досвіду – найбільш важкий.
Конфуцій
Основні правила при доборі методів і прийомів:
Спрямовую зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним,творчим суб’єктом діяльності, відчувала свою самодостатність і неповторність.
Довіряю учням, стимулюю ініціативність, створюю ситуацію успіху для кожного вихованця. Виконую роль консультанта, порадника.
Не навчаю, а створюю ситуації
Дивую учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.
Не забуваю: ніщо так не запам’ятовує учень, як помилку вчителя.
6. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Рефлексія – найважливіший етап особистісно орієнтованого уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють та поширюють набуті знання, роблять огляд ідей, що були відкриті ними. Найчастіше на цьому етапі використовую методи «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення».
7. Домашнє завдання
В умовах особистісно орієнтованого навчання дотримуватися таких вимог:
Домашнє завдання поєднувати зі змістом, цілями та завданнями уроку.
Обов’язковими є вибіркові та індивідуальні завдання.
Не перевантажуйте учнів.
Керуйтесь принципом доступності.
У своїй роботі намагайтеся дотримуватися педагогічного кредо: справжній педагог повинен любити те, чого навчає, і тих, кого навчає. Створюйте доброзичливу, творчу атмосферу співпраці вчителя і учня, де вони є першовідкривачами всіх таємниць світу, а вчитель – мудрим спрямовувачем їхніх творчих пошуків.
Створення ситуації успіху сприяє зростанню активності учнів на уроці, що робить навчання особистісно орієнтованим; з’являється інтерес до предмета. Розвиваються вміння аргументувати свою думку, аналізувати мовні явища та художній твір, висловлюватись логічно і зв’язно, вдосконалюються мовленнєві й читацькі вміння та навички. Учні вчаться використовувати різноманітну довідкову літературу. Активізується участь школярів у різних конкурсах. З’являється впевненість під час виступів, захисту проектів. Але найважливішим показником результативності роботи є використання учнями власного потенціалу в житті, бо «покликання допомагає визволити в собі людину – але треба ще, аби людина могла дати волю своєму покликанню» (А. де Сент-Екзюпері).
Створення ситуації успіху зоорієнтована на формування успішного випускника школи, яка вимальовується у «Моделі успішного випускника школи».
 
Джерело: http://5fan.ru/wievjob.php?id=52737 | 
