Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSП`ятниця, 18.08.2017, 09:02

Рівненська ЗОШ №20

Меню сайту
Наше опитування
Які предмети Ви вчите в школі?
Всього відповідей: 85
Статистика
лічильник відвідувань
Статистика 2
Форма входу
Зараз на сайті
Годинник

Структура уроку

Типи уроків за класифікацією Онищука Василя Анисимовича

Типи уроків:

Ø      урок засвоєння нових знань;

Ø      урок засвоєння навичок й умінь;

Ø      урок застосування знань, навичок й умінь;

Ø      урок узагальнення й систематизації;

Ø      урок перевірки й корекції знань, навичок й умінь;

Ø      комбінований урок.

Структура уроку засвоєння нових знань:

  1. Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів.
  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
  3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  4. Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.
  5. Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин у досліджуваному матеріалі й розкриття внутрішньої сутності досліджуваних явищ.
  6. Узагальнення й систематизація знань.
  7. Підведення підсумків уроку.
  8. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку засвоєння навичок й умінь:

  1. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.
  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
  3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  4. Вивчення нового матеріалу.
  5. Первинне застосування придбаних знань.
  6. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок.
  7. Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування вмінь.
  8. Підсумки уроку.
  9. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку застосування знань, навичок, умінь:

  1. Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого рішення поставлених завдань.
  2. Аналіз завдання, розкриття способів рішення творчих його елементів
  3. Підготовка необхідного встаткування.
  4. Самостійне виконання практичної частини роботи.
  5. Узагальнення й систематизація знань і способів виконання дій.
  6. Контроль учителя, самоконтроль і взаємоконтроль.
  7. Підведення підсумків уроку.
  8. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку узагальнення й систематизації знань:

  1. Мотивація навчальної діяльності школярів.
  2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  3. Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.
  4. Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
  5. Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.
  6. Підсумки уроку.
  7. Домашнє завдання.

Структура уроку контролю й корекції знань, умінь і навичок:

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку.
  2. Перевірка знань фактичного матеріалу.
  3. Перевірка знань учнями основних понять.
  4. Перевірка глибини осмислення знань і ступеня узагальнення їх.
  5. Застосування учнями знань у стандартних умовах.
  6. Застосування учнями знань у нестандартних умовах
  7. Збір завдань.
  8. Підсумки уроку.

Компоненти уроку:

  1. Цілі уроку.
  2. Зміст навчального матеріалу.
  3. Методи навчання.
  4. Навчальні ситуації.
  5. Тип уроку.
  6. Засоби навчання.
  7. Діяльність учителя й учня на уроці.

Цілі уроку. 

Навчання - процес цілеспрямований, саме з постановки цілей починається розробка уроку. Мета дозволяє сконцентрувати зусилля педагога на головному, установлює види діяльності й служить еталоном результату навчання. Можна виділити цілі шкільного предмета й кожного уроку окремо.

Цілі курсу шкільних предметів відбиваються в державному стандарті основної загальної освіти по предмету. Стандарт освіти висуває конкретні вимоги до випускників, які розділені на групи: "знати/розуміти", "уміти", "використовувати придбані знання й уміння в практичній діяльності й повсякденному житті для...".

Кожна мета уроку вважається триєдиною й складається із цілей навчання, виховання й розвитку учнів.

Освітні цілі поточної навчальної діяльності учнів формулюються вчителем, виходячи з вимог стандарту. Мета дає можливість виявити зміст і характер передбачуваного дидактичного матеріалу, його спрямованість на рішення завдань розвитку учнів. Труднощі полягають у правильній постановці мети навчання. Правильно поставлена ціль служить також об'єктивною оцінкою результату праці учителя.

При постановці освітніх цілей рекомендується опиратися на технологічний підхід до навчання. У ньому цілі навчання формулюються через навчальні результати, виражені в діях учнів. Будується чітка система цілей, усередині якої виділені їхні категорії - таксономії. Постановка освітніх цілей уроку  ґрунтується на таксономії Б. Блума - категорії навчальних цілей у когнітивній області (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка).

Таксономія необхідна для:

  1. концентрації зусиль на головному;
  2. забезпечення гласності в спільній роботі вчителів і дітей;
  3. створення еталонів оцінки результатів навчання.

Формулювання цілей навчання на основі таксономії дозволяють учителеві інструментально, діагностично ставити цілі: учень відтворює, виділяє, описує, застосовує, й ін.

Постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості й охоплює всі основні сторони виховання учнів (розумове, моральне, трудове, естетичне виховання й ін.). Реалізація різних сторін виховання здійснюється комплексно й безупинно на кожному уроці.

Розвиваючі цілі уроку пов'язані з діяльністю по загальному розвитку учнів, що передбачає розвиток інтересів і здатностей. Розвиток також протікає безупинно. Формулювання цілей розвитку повинно охоплювати розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфери особистості, загальних умінь учбово-пізнавальної діяльності.

Поставлені цілі діяльності нерозривно пов'язані зі змістом освіти, з його елементами, з конкретним предметним змістом і впливають на його відбір. Зміст може бути використаний повністю, частково або доповнений так, щоб сприяти досягненню наміченого рівня засвоєння учнями відповідних знань й умінь.

Зміст навчального матеріалу.

Зміст навчання в загальному значенні являє собою відбиття соціального досвіду, представлене знаннями, способами діяльності, досвідом творчої діяльності й досвідом емоційно ціннісного відношення до миру.

Зміст навчального матеріалу - це той матеріал, що підлягає засвоєнню учнями. На такій базі здійснюється вся навчальна діяльність учнів.

Зміст фіксується в підручнику. Він служить конкретизацією навчального матеріалу, основним джерелом знань й організації самостійної діяльності учнів. При розробці уроку вчитель вправі використати будь-які джерела знань, однак є список підручників, рекомендованих міністерством освіти.

Цілі та зміст  визначають вибір учителем методів навчання. Вони виступають основним засобом досягнення цілей уроку.

Метод навчання являє собою систему цілеспрямованих дій учителі, що організують пізнавальну й практичну діяльність учня, що забезпечує засвоєння їм змісту освіти й тим самим досягнення цілей навчання.

Комплекс методів навчання визначає спосіб вивчення навчального матеріалу для досягнення цілей навчання.



Прийоми навчальної роботи, спрямованої на розвиток загальнонавчальних умінь:

  • прийоми смислової переробки тексту, укрупнення навчального матеріалу, виділення в ньому вихідних ідей, принципів, законів,
  • прийоми досягнення усвідомлення узагальнених способів рішення завдань, самостійна побудова школярами системи завдань певного типу;
  • прийоми культури читання  і культури слухання, прийоми короткого  раціонального запису (виписки, плани, теза, конспект, анотація, реферат, рецензія), загальні прийоми роботи із книгою;
  • загальні прийоми запам'ятовування (структурування навчального матеріалу, використання особливих прийомів мнемотехніки з опорою на образну й слухову пам'ять);
  • прийоми зосередження уваги, що опираються на використання школярами різних видів самоконтролю, поетапну перевірку своєї роботи, виділення "одиниць" перевірки, порядку перевірки й т.д.;
  • загальні прийоми пошуку додаткової інформації (робота з бібліографічними матеріалами, довідниками, каталогами, словниками, енциклопедіями);
  • прийоми підготовки до іспитів, заліків, лабораторних робіт;
  • прийоми раціональної організації часу, обліку витрат часу, розумного чергування праці й відпочинку, важких усних і письмових завдань, загальні правила гігієни праці (режим, прогулянки, порядок на робочому місці, його освітлення й ін.

У процесі формулювання навчальних ситуацій для їхньої розмаїтості  вчитель може залучати засоби навчання, що також є компонентом уроку. Засоби - інструменти для досягнення цілей навчання. Розділяють матеріальні засоби -  використовувані педагогом для створення умов навчання для учня, та інтелектуальні - засоби здійснення розумової діяльності, які дають можливість людині проводити опосередковане й узагальнене пізнання об'єктивної дійсності.

Засоби допомагають різноманітити навчальні ситуації. Однак вибір засобів навчання повинен відповідати змісту, цілям і методам навчання й ураховувати дидактичні можливості: наочність, інформативність, компенсаторність, адаптивність, інтегративність. Наприклад, властивість наочності забезпечує усвідомленість і свідомість сприйманої учнями навчальної інформації, а також формування подань і понять; властивість компенсаторності полегшує процес навчання, сприяє досягненню мети із найменшими витратами сил, здоров'я й часу учня, і ін.

Для створення засобів навчання (демонстраційні, роздаткові матеріали, навчальні програми, програмні комплекси тощо), учителі залучають додаткові інструментально-дидактичні засоби - програмне забезпечення, всі технічні й дидактичні засоби, ІКТ, що сприяють створенню нових засобів навчання. Даний тип засобів характеризується із двох сторін: інструментальної як інструмент, яким учитель володіє, дидактичної - як новий засіб навчання, створений з дотриманням дидактичних принципів (наочності, систематичності, науковості, поступовості й т.д.) і поданням його дидактичних можливостей (комплексний, різнобічний вплив на учнів, формування навчально-пізнавальної мотивації, позитивного відношення до предмета й т.п.).

Наприклад, редактор презентацій MS Power Poіnt може використатися вчителем для створення презентації при вивченні теми, текстовий редактор Word для створення роздаткових матеріалів тощо. Учитель, володіючи редактором презентацій, створює новий наочний засіб навчання для використання його при поясненні нового матеріалу. У цьому випадку будуть враховані дидактичні принципи наочності, науковості (зміст  презентації) і дидактичні можливості комплексного впливу на учнів зоровою інформацією (презентація) і звуковою (пояснення вчителя).

Форми організації пізнавальної діяльності - це різновиди взаємодії вчителя та учнів за характером їхнього спілкування. Саме через форми організації пізнавальної діяльності учні опановують соціальним досвідом: навичками роботи в колективі. Головним джерелом їхньої  ролі, що виховує, є характер самопрояву особистості при різних формах роботи: лідерство або співучасть у роботі колективу, змагання в темпах виконання роботи, почуття відповідальності за якість своєї праці, зацікавленість у результаті роботи групи й т.д.

Індивідуально-обособлена форма.

Колективна пізнавальна діяльність - спілкування учнів у динамічних парах або групах змінного складу.

  • статична пара - учні сидять за однією партою
  • динамічна пара - учні об'єднані за рівнем засвоєння матеріалу.
  • варіаційна пара -  у групі з 4-х людина кожний працює те з одним, то з іншим, відбувається обмін матеріалами, варіанти яких будуть пророблені всіма членами мікрогрупи. Кожний стає досить компетентним по своїй частині завдання, може успішно навчати кожного, незалежно від рівня загальної підготовленості. Найближча мета кожного - учити інших тому, що вивчив сам. Кожний відповідає за виконання завдання іншими учасниками.

Колективно-розподілена діяльність - це специфічний різновид взаємодії учнів між собою й учнів із учителем, що опирається на певну цілісну систему дій і спрямована на рішення навчального завдання.  Між її учасниками має місце поділ праці, функцій й обов'язків.

Розглянуті компоненти уроку включені у варіанти взаємодій учителі й учнів у дидактичному процесі. Характер таких взаємодій й їхня послідовність визначає тип уроку.

Послідовність дій учителя при підготовці уроку в будь-якій технології навчання:

  1. Постановка цілей навчання.
  2. Аналіз змісту навчального матеріалу.
  3. Розробка системи уроків по темі.
  4. Наповнення кожного уроку конкретним змістом, методами, засобами й прийомами навчання з урахуванням особливостей учнів (класу).

Конспект уроку повинен мати наступний зміст:

  1. Порядковий номер уроку в системі уроків.
  2. Тема уроку.
  3. Клас, у якому буде проходити урок.
  4. Тривалість уроку.
  5. Тип уроку (по класифікації В.А. Онищука).
  6. Цілі (освітні, розвиваючі, виховні).
  7. Засоби навчання.
  8. Програмне забезпечення.
  9. Етапи уроку із зазначенням їхньої тривалості (макроструктура уроку).
  10. Хід уроку із описом для кожного етапу дій учителі, дій учня, змістом записів на дошці, зошиті, змістом екрана комп'ютера або проектора.

Джерело: http://labnit.at.ua
Розклад дзвінків

1 урок 8.30 - 9.15

2 урок 9.30 - 10.15

3 урок 10.25 - 11.10

4 урок 11.30 - 12.15

5 урок 12.25 - 13.10

6 урок 13.20 - 14.05

7 урок 14.15 - 15.00

Корисна інформація

2016-2017 н.р.
І семестр
 

1.09.2016 - 30.12.2016 
ІІ семестр 

16.01.2016 - 26.05.2017 
Осінні канікули 
31.10.2016 - 06.11.2017 
Зимові канікули 
31.12.2016 - 15.01.2017 
Весняні канікули 
27.03.2017 - 02.04.2017

Таймер
Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Погода
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Точний час
Рівне:

Рівненська ЗОШ № 20 © 2017
Конструктор сайтів - uCoz