Велику популярність в Україні має шоу «Голос країни», не менша ж популярність і у конкурсу «Голос школи», який було проведено 15 листопада у вітальні школи.

Підготовку було здійснено завчасно та учні з неабиякою відповідальністю віднеслись до цього конкурсу. Виконавча майстерність, музичний образ, артистичні здібності - усе це в юних дарувань оцінювало журі конкурсу. До речі, було воно незвичайним, адже до його складу, окрім учителів, входили учні – переможці та лауреати міського конкурсу естрадної та авторської пісні «Веселий вулик». Білоус Софійка та Потапчик Софійка, учениці 2 класу та переможці конкурсу , відкрили музичне свято піснею «Ніч і день». Хоч дівчатка ще маленькі, проте сміливо можуть втерти носа старшокласникам.

Учасники до конкурсу віднеслись серйозно та показали, на подив глядачам, на що спроможні. Наприклад, дует Анни Глазової та Клочко Діани, учениць 9-А класу, зумів піснею передати увесь український колорит, а Ничипорук Вікторія з 6-го класу найкраще показала свої артистичні здібності.

Найактивнішими були учні 5-го класу, адже їхніми представниками були: квартет: Кулієва Е., Шепета А., Каспрук С., П’ядусова О. та ще двоє вокалісток – Мартинюк В. та Каспрук С. Мартинюк Вікторія стала справжньою перлинкою свята, хоч в такому конкурсі брала участь вперше, але їй з легкістю вдалося створити чудовий образ. А дівчатка з 7-го класу Гайдаєнко Діана та Дудас Анна показали усім не лише високі вокальні здібності, а й зразкове вміння триматись на сцені.

Було приємно, що до конкурсу долучились не лише учні школи, а й батьки, які вправно вболівали за учасників.

Так як конкурс дуже сподобався школярам, у лютому ми плануємо провести схожий - для учнів початкової школи, аби визначити найкращих, адже і вони мають чудові вокальні дані.

Голова учнівської ради Бобрик А.

16 листопада – День толерантності. Але родинно-шкільний колектив Рівненської ЗОШ № 20 готувався до цього дня упродовж усього тижня. З 12-16 листопада класними керівниками проводились години спілкування на теми: «Толерантність», «Кодекс толерантності», «Поняття толерантності у світі». Попередньо шкільною Службою порозуміння та класними керівниками 1-11 класів проведено діагностику толерантної особистості та анкетування «Ваш рівень толерантності».

День толерантності розпочався з радіолінійки, тема якої звучала так: «Позитивне значення толерантності», з якої діти дізналися про основи толерантної поведінки. Упродовж дня Учнівська рада школи провела опитування «Міс і містер Толерантність класу».У цей день учні намагалися бути особливо ввічливими та вихованими, тому обрати найкращих було досить важко. Тому відзначили найтолерантніших представників від хлопців та дівчат із кожного класу.

У рамках загальношкільного проекту «Портрет ТОЛЕРАНТНОСТІ» - учнями та батьками школи було створено Казковий потяг: на другому поверсі школи кожен класний колектив прикріплювались Вагончик толерантності класу, який і став своєрідним портретом толерантності.Було дуже цікаво спостерігати за малюнками наймолодших школяриків та філософськими роздумами над темою старшокласників.

Крім участі у конкурсах колектив кожного класу розробив власні правила толерантності школяра. Ось деякі з них:

- вивчи слова ввічливості та навчись доречно їх використовувати;

- будь уважним до оточуючих тебе людей;

- допомагай, якщо хтось потребує твоєї допомоги;

- не роби боляче ближнім ні словом, ні ділом і навіть думкою;

- будь уважним слухачем і цікавим співрозмовником;

- відпочивай так, щоб іншим не створювати незручностей;

- усміхайся та роби більше добрих справ.

Учні школи вірять, що справжнім взірцем толерантності може стати будь-яка людина, лише потрібно захотіти змінити світ на краще.

Максимчук Тетяна

педагог-організатор

Подорож до передгір’я українських Карпат розпочалася з екскурсії найелегантнішим містом України. Так називають один з центрів, що розташований на південному заході країни. Кажуть, що це маленький Париж зі своїм власним історичним минулим, архітектурою, приємною атмосферою і ритмом життя. Це Чернівці. Нещодавно там побували учні 8-11 класів Рівненської ЗОШ №20.

Центр Чернівців уособлює площа, що є серцем міста ось уже майже два століття. Саме звідси і розпочалася екскурсія, яка надовго запам’ятається школярам. Музей мистецтв, міський театр, музей архітектури під відкритим небом, архітектура будівель різних національностей – усе це неймовірно вразило юних туристів.

Запам’ятався учням і національний університет імені Юрія Федьковича. Його стіни скоріше нагадують замок, аніж заклад, де здобувають освіту. Вразила своєю величністю мармурова і голуба зали, діюча церква, в якій проводять службу студенти філософсько-релігійного факультету. Прогулялися школярі університетським парком, який зачарував своїм осіннім різнобарв’ям. Екскурсія містом з паризьким шармом завершилась, але по дорозі додому на школярів-туристів чекало ще багато цікавого.

Завітали у село Нирків Тернопільської області, яке відоме своїм водопадом. Атмосфера , що панувала біля рукотворного дива, зачарувала своєю неповторністю. А далі помандрували у Збараж, де, на так званій Замковій горі, знаходиться справжня фортеця, одна із семи чудес України. Екскурсія замком спонукала дітей замислитися над минулим.

Стомлені, але сповнені неймовірних вражень юні туристи повернулися у рідне місто Рівне, історія якого не менш багата та цікава.

З.Гапончук, вчитель ЗОШ №20

Добро врятує світ!

Зробити світ добрішим спробували учні, вчителі та батьки Рівненської ЗОШ №20 під час проведення заходів у рамках Всесвітнього Дня ненасилля. А почався звичайний шкільний день із «Пісенної розминки»: за допомогою шкільного радіоозвучення усі мали можливість не лише прослухати пісні про добро, надію, а й підспівати їх. А потім взялись за роботу учні-медіатори разом із шкільним психологом Брежицькою Г.Ф. та соціальним педагогом Барилюк Т.П.: виявляли, за допомогою анкетування, чи існують проблеми шкільного насилля у 4-9 класах, консультували батьків та учителів, розповсюджуючи пам’ятки "Дії у випадку виявлення насилля чи жорстокої поведінки між дітьми»; провели просвітницькі п’ятихвилинки для учнів «Як запобігти насиллю», «Насильство це…». Особливо зацікавила учнів 3-5 класів година спілкування «Добра долоня», а у 2 класі класним керівником Ступак Л.А. було проведено годину Добра для батьків та дітей «Життя дається на добрі справи». Важливо, що батьки і діти разом обговорювали проблеми, приймали спільні рішення, разом були учасниками повчальних сценок. Загальне налаштування на добро змінило навіть похмуру ранкову погоду, адже уже після другого уроку у класи заглянуло сонечко!

Г.Коломис, заступник директора з виховної роботи

«Ми знаємо, як стати добрим!»

«Добрі долоньки» третьокласників

Найкраще вчитися –подорожуючи

Розпочався новий навчальний рік. Хтось скаже нарешті, а хтось –уже. Учні Рівненської ЗОШ №20 чекали початок навчання з нетерпінням. Адже за час літніх канікул по-справжньому до цього готувались: мандруючи!

Як ви вичаєте шкільні предмети? З таким запитанням ми звернулися до школярів.

- Читаємо підручники.

- Слухаємо уважно вчителя на уроках,

- так відповідала більшість учнів.

А ось учні 9 класу Рівненської ЗОШ №20 впевнено сказали : ”Ми навчаємось, подорожуючи рідним краєм”.Під час канікулах учні нашої школи побували у Карпатах.

Розповідає Журавльова Анастасія:

"Упродовж навчання у 8 класі вчителька географії Руслана Михайлівна Бурак на кожному уроці нам давала якусь цікаву інформацію про Карпати або показувала фотографії.Цікавим було те, що це були не просто фото, на усіх були учні школи-наші друзі . Адже це вже шкільна традиція – після 8 класу, коли закінчується вивчення фізичної географії України, на канікулах організовується така поїздка. І навесні стало зрозуміло, що ми таку красу маємо побачити на власні очі.”

"Я вперше в житті побачив гори !”– ділиться враженнями Мартинюк Андрій.
"Я подолав найвищу вершину України – Говерлу! – із захопленням розповідає Рицко Юра. - А ще незабутні враження справило те, що я побачив, де починається річка Прут, і навіть пив воду з витоку річки!”
Отже, враження школярів, які здійснили цю подорож — яскраві та різноманітні .

Ми ішли пішки до чудового високогірного озера Несамовите. Похід проходив гірськими стежинками. Перетинали ”сніговий балкон”, підтримуючи один одного веселими та дружніми жартами . Довга і цікава подорож привела нас до озера. Вода в ньому була чистою і віддзеркалювала небо. Несамовите насправді значно гарніше, ніж на картинці у підручнику. Повертаючись, ми проходили повз метеостанцію на полонині Пожижевській (фото якої також є у підручнику!).

Найбільш відоме озеро Карпат - Синевир або Морське око , як називають його місцеві жителі. Ми обійшли екологічною стежкою навколо озера, побачили рослини-ендеміки і погодували рибу. В озері її сила-силенна!

Дивлячись на недоторканну красу гір, ми задумувались про те, як важливо її зберегти! Особливо вразила екскурсія у реабілітаційний центр для бурих ведмедів, який знаходиться у Національному парку "Синевир”. Дуже шкода скривджених тварин, яких ще донедавна безвідповідальні і байдужі господарі тримали у замалих клітках, не годували та знущалися.

Одне з див природи – це водоспади. Ми побачили їх декілька: Білий звір – у Національному парку «Синевир», Труфанець – найвищий в Українських Карпатах, Женецький водоспад – наймальовничий, який утворився зовсім недавно – лише 60 років тому, Пробій –найпотужніший на річці Прут, його більше як століття тому інженери тричі підривали, щоб зробити річку придатною до сплаву, в результаті він став втричі меншим, а шкода.

У поїздці ми наочно вивчали деякі цікаві розділи фізики. Наприклад , вчителі нам пояснили як працює Теребля-Рікська гідроелектростанція , повз яку пролягав шлях. (До речі, ця ГЕС- єдина у світі, яка стоїть одночасно на двох річках).

Уявляєте, дорогою ми згадували хімію! У джерелі неподалік селища Сойми , вода хлоридно-карбонатна і натрієво-кальцієва , містить марганець, цинк, літій, борну кислоту, залізо. А ще вона одразу тече із-під землі газованою!!! – ось таке природнє диво.

Ми бачили «живу історію». Місцина просто "дихає” історичними подіями! Наприклад - Верецький перевал . Саме тут у 895 році фінсько-угорські племена перейшли Карпати і зайняли територію сучасної Угорщини.

На Торуньському перевалі знаходиться ДОТ часів Другої Світової Війни , який належав до лінії Арпада . В околицях села Бубнище - славнозвісний скельно-печерний комплекс-скелі Довбуша , з яким пов'язаний Опришківський рух.

Ми побували у музеї народної архітектури і побуту Прикарпаття. Побачили гражду, старовинні меблі, предмети ужитку, а також знаряддя праці .
Побачили і зрозуміли тісний зв'язок між історією нашої країни та літературними творами . І тепер нам , повірте, набагато цікавіше читати «Захар Беркут» або "Борислав сміється” Івана Франка.

Ми отримали масу позитивних вражень, оздоровилися цілющим карпатським повітрям і здружилися, відчули ще більшу гордість, що ми –українці і наша земля – найкраща! А ще із впевненістю можемо сказати: «Найкраще вчитися – подорожуючи!!!».

Дарія Тарасова, учениця 9-Б класу

Рівненської ЗОШ №20

Учитель – це престижно?

Часто серед сучасних випускників побутує думка , що найпрестижнішими для сучасної молодої людини є юридичні та економічні спеціальності. А от у Рівненській загальноосвітній школі №20 24 одинадцятикласники із 30 виявили бажання спробувати себе у ролі вчителя. Можливість випробувати себе в цій ролі з’явилась під час Дня учнівського самоврядування. До випускників приєднались ще й учні 10 класів,які у майбутньому мріють стати педагогами. І хоч спочатку усе здавалось легким і зрозумілим, перед уроками «юні педагоги» помітно хвилювались.Хоча напередодніпродемонструвалистараннупідготовку: виготовляликартки-відгуки для вчителів, писали плани та конспектинаступних занять, підбирали наочні матеріали…

Уроки проводили в 1-9 класахнавчального закладу. З числа учнів було створено дирекцію, які чітко організовували шкільне життя, координували роботу учнів-педагогів.

Якимбувцей день для самих юнихпедагогів, розповідаєБездіжа Анастасія:"Я ретельно готувала конспект, продумувала кожен крок і кожне слово, а коли зайшла у клас і розпочала урок - довелось багато чого змінювати і навіть бути справжнім актором (ситуації ж можуть бути непередбачувані). У котре переконалась, яким обізнаним і мудрим повинен бути вчитель».Цікавимивиявились думки тих учнів, з якими проводили уроки. Так, наприклад, у 2 класі, класнийкерівникСтупак Людмила Адамівна своїмвихованцямнапередодні роз’яснила, щонайкращіучнішколипроведуть уроки з ними. І другокласникипіслятакоїбесіди з наставником, звісно, булиготові до співпраці та іззахопленнямвідгукнулися на пропозицію.А після уроків ніяк не хотіли прощатись із новими учителями.

Для впевненості працювалиюні педагоги парами, допомагаючи один одному. А отучень 11 класуСигачов Ілля самостійнопровів уроки історії у 5-9класах.Стараннопідготувавшись, і, впевненокрокуючи до своєї мети, чудововпорався з поставленим перед ним завданням!

Однак не всім так легко далася перша спроба. Декількастаршокласниківпісля уроку фізкультури у молодшихшколярів, буквально, впавши на стільці, вигукували: «І як це один вчительсправляється з усієюцієюгаласливоюмалечею?!"

«Наскільки виснажливою та кропіткою є робота педагога!- говорить Ангеліна Бобрик, ініціатор Дня самоврядування. - Після цього дня більшість із нас (я впевнена!) ще з більшою повагою і шаною будуть відноситись до своїх наставників».

Хочу висловити й свою особисту думку, як мама маленького школярика, щонавчається в даномунавчальномузакладі. Чудово, щостаршокласникивиявили і втілили в життяпрекраснуініціативу - День учнівськогосамоврядування. Вони збагатилисядосвідом у самостійномуподоланнітруднощів, який стане необхідним не лише в їхповсякденному, а й майбутньомужитті. Більшість з них навіть після нелегкого дебюту стверджували, що будуть педагогами, адже вчитель творить справжню людину, а це престижно завжди!

Мама учнів2,3 класу

Рівненської ЗОШ №20