Перед  сучасним учителем  стоїть  завдання  розвитку  стійкого  інтересу  учнів  до навчання,  до  знань,  підготовки  до  цілеспрямованої  та  самостійної  пізнавальної  діяльності.  розв’язуванню  цього  завдання  сприяє використання  так  званих  активаторів  навчально-пізнавального  простору  на  уроках  і  в  позаурочний  час.  (Активатор  –  те,  що  посилює дію  чого-небудь,  у  цьому  разі  –  навчально-пізнавального  процесу.)

Активність учня у процесі  навчання  передбачає наявність у нього потреби до навчання, створення позитивної  емоційної атмосфери, що сприяє  оптимальному напруженню  розумових  і фізичних  сил.

У  форматі  навчання,  розумового  розвитку особистості  та  виховання  інтерес  є  сполучною  ланкою.  Посилення  інтересу  до  знань  є  рушійною  силою  розвитку  інтелекту  та  важливим чинником  формування  особистості  розвиненої, соціально інтегрованої, конкурентоспроможної у ринкових відносинах, здатної до власного вибору серед численних альтернатив, що їх пропонує сучасне  життя.

На основі  опрацювання  науково-педагогічної літератури  та  практики  роботи  в школі  можна виокремити  сім  активаторів  учнівської  пізнавальної  сфери.  розглянемо  їх.

1.  «Поменше  вчителя  –  побільше  учня»

Учень  як  суб’єкт  навчально-виховної  діяльності повинен працювати в режимі самостійного пошуку  та  досліджень.  Саме  тому  уроки  хімії під гаслом «навчання як дослідження» сприяють створенню  інтелектуального  поля  учня.

Дослідження об’єктів  (елементів, речовин, реакцій, фактів, моделей,  гіпотез,  законів,  теорій) відбувається  за  алгоритмізованими  «сходинками пошуку». така алгоритмізація не применшує учнівську допитливість і творчість, бо «навчання як  дослідження» передбачає наростання  дослідницького потенціалу  завдяки використанню завдань прогресуючої  складності.

2.  «Зміна  діяльності  –  засіб  подолати  нудьгу»

використання  методу  досліджень  дає  змогу вдало  поєднувати  його  з    активними  (евристична  бесіда,    проблемні  завдання)  та    інтерактивними  («мозковий  штурм»,  кейс-метод,  рольові  та  динамічні  ігри,  кубування)  методами проведення  навчальних  занять.  Підтримувати пізнавальний  інтерес через  зміну діяльності допомагають  семінарські  заняття,  в  тому числі з використання  інформаційних  технологій.

Серед  дослідницьких  уроків  завжди  є  місце урокам-проектам, що  дає  змогу  систематизувати  здобуті  знання  і  сформулювати  власні  висновки,  відзначити  авторські  відкриття  та  зафіксувати  інтелектуальні  успіхи.

3.  «Більше  корисних  знань»

Значущість  того, що  вивчається,  доводжу  до відома учнів не тільки на початку курсу, теми, а й  на  початку  кожного  уроку.  розуміння  доцільності знань, умінь та навичок, що  їх здобувають учні,  найбільше  каталізує  навчальну  діяльність кожного  з  них,  дає  усвідомлення  праці  «не  дарма».  Іноді використовую емоційну розповідь про те, що  трапляється  з  людьми,  які  не  володіють знаннями  в  ситуаціях,  коли  вони    необхідні.

Практикую  використання  і  психологічного прийому  «Як  зацікавити учнів якоюсь  зміною?». При  цьому  акцентую  увагу  на  використанні знань  у  майбутній професійній  діяльності  та повсякденному  житті.

З метою сприяння вибору професії учнів профільних  класів  започаткувала довготривалий проект  «Хімічний  кут  професій».

Значну  увагу надаю  допрофільній  підготовці, основна мета якої  – підготувати    учнів до  свідомого вибору хіміко-біологічного профілю. Цьому сприяє курс  за  вибором  «Металічні  елементи  та їх  вплив  на  здоров’я  людини»,  розроблений  у співавторстві.  Це  інтегрований курс, спрямований  на  формування  здоров’язбережувальної компетенції  учнів.

Учні, котрі потребують  хімічного  зростання, мають змогу поглибити знання, відвідуючи міжшкільний  факультатив  «розв’язування  розрахункових  та  якісних  задач  з  хімії».

4.  «Все  нове  –  добре  забуте  старе»

Будь-яка  інформація  буде  цікавою, якщо поєднуватиме  нове  з  добре  відомим.  чим  тісніше  пов’язані  здобуті  знання  та  ті,  що  їх  здобувають,  тим  більше  шансів,  що  навчальний матеріал  буде  зрозумілим.  Саме  тому  на  уроках  хімії  прагну  актуалізувати  знання  учнів з курсу природознавства.  Інформаційний простір природничих  предметів  дає  змогу  на  багатьох уроках  звертатися  до  інших  предметів  (біології, фізики,  географії).

Працюючи  з  інтелектуальним  багажем  учнів, пам’ятаю  про  їхні  захоплення  поза  школою, які  достатньо  гостро  конкурують  зі  шкільними обов’язками.  енергетичного  ресурсу  учнів  має вистачати  на  все:  і  на  захоплення,  і  на  виконання  домашніх  завдань,  і  на  збереження  працездатності впродовж тижня. Де його взяти? на  допомогу приходять результати проекту «Кисневий бум», що вже виборов право на життя серед учнів. виконуючи  проект,  вони  переконуються, що  кисень має  колосальний  терапевтичний  потенціал, пришвидшує обмін речовин людини та збільшує  її  працездатність.

5.  «Все  добре  в  міру»

Жодне завдання не має бути занадто важким, однак  і не  занадто  легким  – це  одна  з  основних умов  учнівської  зацікавленості. Як  досягти цього? на мою думку, лише шляхом спроб та помилок. Щодо  спроб,  то  вони  полягають  у  такому:

•  навчальний  матеріал  будую  за  принципом від простого до складного, враховуючи вікові та індивідуальні  особливості  учня;

•  використовую  аналогії,  порівняння,  протиставлення,  виокремлення  головного;

•  диференціюю не  тільки  завдання,  а й  допомогу учневі  (під час розв’язування тренувальних вправ  та  задач  використовую  метод  взаємонавчання  учнів).

6.  «Контроль  у  режимі  “online”»

Контроль  є  важливим  чинником  управління навчально-виховним  процесом,  одним  із  засобів  підвищення  ефективності  пізнавальної  діяльності.  разом  з  тим,  сучасна  оцінка не  є фіксатором  учнівських  невдач,  а  лише  умовною позначкою  їх  особистих  досягнень.

Практикую різні форми контролю: тест, самостійна робота, хімічний диктант. Під час конструювання уроку контролю  та  корекції  знань,  умінь  та  навичок добираю завдання, враховуючи  рівні:  репродуктивний,  реконструктивний,  продуктивний, творчий.

Контрольну  роботу  складаю  з  урахуванням усіх тих можливих учнівських операцій, що  суттєво  спрощує механізм  перевірки  контрольної роботи та  її поелементний аналіз разом з учнями. Учні  завжди ознайомлені  з критеріями оцінювання.

7.  «Домінування  емоційного  позитиву»

Емоційний вплив  –  один  із  потужніших  активаторів  учнівської  зацікавленості. Позитивне налаштування  в  просторі  того, що  вивчається, очевидна  захопленість  учителя  предметом  не залишають  байдужими  більшість  учнів.

Отже, основними шляхами активізації навчально-пізнавальної  діяльності  учнів  є:

1) набуття  учнями  досвіду  дослідницької  роботи, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, дослідницьких  умінь  та  творчого  потенціалу;

2) використання  активних  та  інтерактивних методів  активізації  пізнавальної  діяльності;

3) вплив  та  розвиток  мотиваційної  сфери учня  із  виробленням  життєвої  стратегії  щодо професійного  вибору;

4) дотримання  психологічних  закономірностей  опанування  знаннями  –  від  сприйняття

через  усвідомлення, осмислення до теоретичного  узагальнення;

5) створення комфортних умов для вироблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії  кожного учня  у форматі  здобуття  знань  із  визначеними рівнями  та  критеріями,  з  подальшим  виявленням  учнівської  пізнавальної  самостійності;

6) результативність  учня  розглядається  як його  особисте  досягнення;

7) трансформація  позитивної  вчительської енергії  в  учнівську.

Власний досвід  переконує, що  запропоновані підходи  забезпечують  формування  стійкої  внутрішньої мотивації особистості до навчання, соціального  та  професійного  самовизначення. 

Ірина Янісевич, учитель-методист, директор ЗОШ І–ІІІ ступенів № 4 м. Славути Хмельницької області

«Біологія і хімія в сучасній школі». – 2012. – №3, с. 22-23.