Слова вишивали – літери оживали Сьогодні на ІІ поверсі Рівненської ЗОШ №20 було надміру людно: учні школи створювали незвичайний рушник із візерунками висловів про мову, слово, Україну. «Вишивати» слова можна було за допомогою фломастерів, олівців, клаптиків кольорового паперу… Кожен клас підбирав свій неповторний візерунок і тому рушник «вишили» різнобарвний і багатий, як наша рідна мова. Не випадково акцію назвали «Рідної мови рушник вишиваний». Він став своєрідним символом Дня української писемності та мови, який проходив у школі, хоча готувались до нього упродовж усього тижня. Ще у середу одинадцятикласники стали активними учасниками «Літературного кола» в Міжнародному університеті імені Степана Дем’янчука, де не лише ознайомились із шедеврами сучасної української літератури, а й перемогли в конкурсі на створення вислову про книгу. На їхню думку, книга – це живодайне мережане диво, без якого людина стає безбарвною тінню. 09 листопада у школі розпочалось із радіолінійки про історію виникнення Дня писемності. Цікаве повідомлення підготували учні 10 класу. А ще ми дізнались, що слово має здатність впливати на речовини і навіть на генетичний код людини! Лихе слово – шкодить здоров’ю, а хороше - робить воду цілющою. Упродовж усього дня відбулось стільки цікавих заходів, що встигнути стати учасником кожного було й годі сподіватись: «Рясний осінній ужинок» з прислів’їв та приказок збирали (виявилось, найкраще знають народну творчість учні 5, 7 класів), найбільш грамотними стали учні 10 класу за результатами мовознавчого конкурсу «Каньйон можливих помилок»; щедрий урожай акровіршів самі виплекали учасники «Літературної майстерні», а учні 5 класу вирішили створити «живу абетку», формуючи на кожній перерві букви (правда, ми не всі могли упізнати, але вони дуже старались). А ще на кожній перерві звучали пісні про мову та Україну, які стали музичною візитівкою свята. Усі учасники вкотре переконались: творчий тандем «Діти і рідна мова» – це справжній феєрверк емоцій, мудрості та нових відкриттів! Бобрик Ангеліна, учениця 11 класу Рівненської ЗОШ№20
Пам’ятаємо, шануємо, не повторимо трагедії! Пошанування жертв голодоморів розпочалося у Рівненській ЗОШ№20 із свята пошанування хліба «Чим пахне хліб?» для учнів 1-4 класів, яке підготував разом із класним керівником Ступак Л.А. та батьками колектив 2-класників. Під час дійства школярі переконали присутніх у цінності хліба як основи людського життя. Використовували для цього кращі зразки народної мудрості: прислів’я, загадки, казки, а також заочний екскурс в історію 32-33-х років – час страждань і важких випробувань нашого народу. Школярі пройнялись болем тих років та зрозуміли цінність хліба та людського життя, про що свідчили відповіді на запитання глядачів під час підсумовуючої вікторини. 23 листопада розпочалось піснею у виконанні Оксани Білозір «Свіча» та радіоповідомленням про «скорботні жнива» 33-го року. Старшокласники підібрали аудіозаписи про трагедію Голодомору та пісні на цю ж тематику, які прослуховувались упродовж дня. «Тиха перерва Пам’яті” після другого уроку спонукала кожного замислитись над вічними цінностями та вшанувати пам’ять невинно убитих тихою молитвою. Кожен урок у цей день розпочинався інформаційною п’ятихвилинкою "Чорні сторінки історії», а під час уроків історії учні мали можливість ознайомитись із документальними відеоматеріалами та тематичною виставкою у шкільній бібліотеці «Біль України. Голодомор 1932-33-х років». Вшанування пам’яті загиблих родинно-шкільним колективом продовжиться 24.11.2012 року не лише під час акції «Запали свічку», гуртківці туристично-краєзнавчого гуртка «Азимут» уже другий рік поспіль стануть учасниками туристичного походу-пам’яті «50 км за 12 годин», приуроченого вшануванню жертв Голодомору 24.11.2012 року, який розпочинається у м. Костополі (організатори акції – Костопільський міський туристсько-спортивний клуб «Пілігрим»). Спілкуючись з дітьми, учителі вкотре переконались, що учні переймаються історією рідного народу, прагнуть дізнатись більше про минуле України, гідно пошановують пам’ять загиблих та , надіємось, ніколи не допустять, щоб сторінки української історії стали трагічними у майбутньому. Редколегія шкільної газети «Я+ти» Рівненської ЗОШ №20 | 
