Кожного року в усіх куточках Землі 21 вересня відзначають Міжнародний день миру, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН. Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На вулицях спокійно, діти ходять до школи. Там, де підвалини міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися. Для тих, хто увесь час жив у світі благополуччя, ці слова нічого не значать. Їм важко оцінити величезну роль Міжнародного дня миру, на відміну від людей, у яких розриваються снаряди під вікнами будинків. Однак для дуже багатьох жителів планети цей дар – не більше, ніж казкова мрія. Привернути увагу до проблеми миру на Землі – ось основна мета цього свята.
Нині мир у рідній Україні – це найзаповітніше бажання усіх українців, котре вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше.
До відзначення цього свята, яке проходило під гаслом «Ні війні! Мир в країні! Мир у всьому світі!», долучився і учнівсько-вчительський колектив Рівненської ЗОШ №20.
Дрескодом дня був білий колір. Розпочався ранок з виконання гімну України.
Учні 5–8 класів створили колективний малюнок на асфальті «Голуб миру».
Маштабну танцювальну раптівку виконали учні 1-4 класів. Згуртувавшись вони утворили «живий» напис – найзаповітніше бажання - «Діти – за мир».
Вестибуль закладу Учнівське самоврядування перетворило на тематичну виставку дитячих малюнків «Миру Україні».
Для учнів 9-10 у вітальні школи були проведені літературні читання. Очолювачем дійства стала Вікторія Ушарук, учениця 11 класу, юна поетеса, неодноразова переможниця всеукраїнських та міжнародних літературних конкурсів. Вікторія продекламувала свої найсильніші поетичні твори «Молюся, Господи», «Сонце в моїх долонях», «Димова завіса» та інші, теми яких – війна на Сході України і мир, який там захищається.
Існує думка про те, що якщо багато людей чогось прагнуть, про щось постійно думають, мріють, то думки матеріалізуються. Тому сьогодні, як ніколи, прагнемо миру, і всі наші слова будуть про мир та мирне життя. Ось дитячі мрії, сподівання і надії.
Тож нехай в кожній оселі буде душевний спокій та затишок, а якщо й будуть сльози, то нехай це будуть лише сльози радості!
О.Малецька,
Голова комісії УС «Милосердя»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
| 
